| куля́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | куля́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | куля́ймо | |
| 2 особа | куля́й | куля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | куля́тиму | куля́тимемо, куля́тимем |
| 2 особа | куля́тимеш | куля́тимете |
| 3 особа | куля́тиме | куля́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | куля́ю | куля́ємо, куля́єм |
| 2 особа | куля́єш | куля́єте |
| 3 особа | куля́є | куля́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| куля́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | куля́в | куля́ли |
| жін. р. | куля́ла | |
| сер. р. | куля́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| куля́вши | ||