| кума́нчик – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | кума́нчик | кума́нчики |
| родовий | кума́нчика | кума́нчиків |
| давальний | кума́нчику, кума́нчикові | кума́нчикам |
| знахідний | кума́нчик | кума́нчики |
| орудний | кума́нчиком | кума́нчиками |
| місцевий | на/у кума́нчику | на/у кума́нчиках |
| кличний | кума́нчику* | кума́нчики* |
| [рідко] |