Куман

Знайти приклади в літературі

кума́н1 – іменник чоловічого роду, істота
(представник стародавнього народу – половець)
відмінок однина множина
називний кума́н кума́ни
родовий кума́на кума́нів
давальний кума́нові, кума́ну кума́нам
знахідний кума́на кума́нів
орудний кума́ном кума́нами
місцевий на/у кума́нові, кума́ні на/у кума́нах
кличний кума́не кума́ни
[іст.]


Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *