| куме́дник – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | куме́дник | куме́дники |
| родовий | куме́дника | куме́дників |
| давальний | куме́дникові, куме́днику | куме́дникам |
| знахідний | куме́дника | куме́дників |
| орудний | куме́дником | куме́дниками |
| місцевий | на/у куме́дникові, куме́днику | на/у куме́дниках |
| кличний | куме́днику | куме́дники |
| [розм.] |