кумпа́н – іменник чоловічого роду, істота | ||
(компаньйон) | ||
відмінок | однина | множина |
називний | кумпа́н | кумпа́ни |
родовий | кумпа́на | кумпа́нів |
давальний | кумпа́нові, кумпа́ну | кумпа́нам |
знахідний | кумпа́на | кумпа́нів |
орудний | кумпа́ном | кумпа́нами |
місцевий | на/у кумпа́нові, кумпа́ні | на/у кумпа́нах |
кличний | кумпа́не | кумпа́ни |
[діал.] |