| кумульо́ваний – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | кумульо́ваний | кумульо́вана | кумульо́ване | кумульо́вані |
| родовий | кумульо́ваного | кумульо́ваної | кумульо́ваного | кумульо́ваних |
| давальний | кумульо́ваному | кумульо́ваній | кумульо́ваному | кумульо́ваним |
| знахідний | кумульо́ваний | кумульо́вану | кумульо́ване | кумульо́вані |
| орудний | кумульо́ваним | кумульо́ваною | кумульо́ваним | кумульо́ваними |
| місцевий | на/у кумульо́ваному, кумульо́ванім | на/у кумульо́ваній | на/у кумульо́ваному, кумульо́ванім | на/у кумульо́ваних |