| купле́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | купле́тний | купле́тна | купле́тне | купле́тні |
| родовий | купле́тного | купле́тної | купле́тного | купле́тних |
| давальний | купле́тному | купле́тній | купле́тному | купле́тним |
| знахідний | купле́тний | купле́тну | купле́тне | купле́тні |
| орудний | купле́тним | купле́тною | купле́тним | купле́тними |
| місцевий | на/у купле́тному, купле́тнім | на/у купле́тній | на/у купле́тному, купле́тнім | на/у купле́тних |