| | |
| кури́тися1 – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (куріти) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | кури́тися, кури́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | курі́мося, курі́мось, курі́мся |
| 2 особа | кури́ся, кури́сь | курі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | кури́тимуся, кури́тимусь | кури́тимемося, кури́тимемось, кури́тимемся |
| 2 особа | кури́тимешся | кури́тиметеся, кури́тиметесь |
| 3 особа | кури́тиметься | кури́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | курю́ся, курю́сь | ку́римося, ку́римось, ку́римся |
| 2 особа | ку́ришся | ку́ритеся, ку́ритесь |
| 3 особа | ку́риться | ку́ряться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ку́рячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | кури́вся, кури́всь | кури́лися, кури́лись |
| жін. р. | кури́лася, кури́лась |
| сер. р. | кури́лося, кури́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| кури́вшись |
