| кутови́й – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | кутови́й | кутова́ | кутове́ | кутові́ |
| родовий | кутово́го | кутово́ї | кутово́го | кутови́х |
| давальний | кутово́му | кутові́й | кутово́му | кутови́м |
| знахідний | кутови́й, кутово́го | кутову́ | кутове́ | кутові́, кутови́х |
| орудний | кутови́м | кутово́ю | кутови́м | кутови́ми |
| місцевий | на/у кутово́му, кутові́м | на/у кутові́й | на/у кутово́му, кутові́м | на/у кутови́х |