| | |
| ку́чмити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ку́чмити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ку́чммо, ку́чмімо |
| 2 особа | кучм, ку́чми | ку́чмте, ку́чміть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ку́чмитиму | ку́чмитимемо, ку́чмитимем |
| 2 особа | ку́чмитимеш | ку́чмитимете |
| 3 особа | ку́чмитиме | ку́чмитимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ку́чмлю | ку́чмимо, ку́чмим |
| 2 особа | ку́чмиш | ку́чмите |
| 3 особа | ку́чмить | ку́чмлять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ку́чмлячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ку́чмив | ку́чмили |
| жін. р. | ку́чмила |
| сер. р. | ку́чмило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ку́чмивши |
