кібернети́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | кібернети́чний | кібернети́чна | кібернети́чне | кібернети́чні |
родовий | кібернети́чного | кібернети́чної | кібернети́чного | кібернети́чних |
давальний | кібернети́чному | кібернети́чній | кібернети́чному | кібернети́чним |
знахідний | кібернети́чний, кібернети́чного | кібернети́чну | кібернети́чне | кібернети́чні, кібернети́чних |
орудний | кібернети́чним | кібернети́чною | кібернети́чним | кібернети́чними |
місцевий | на/у кібернети́чному, кібернети́чнім | на/у кібернети́чній | на/у кібернети́чному, кібернети́чнім | на/у кібернети́чних |