кі́бець – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | кі́бець | кі́бці |
родовий | кі́бця | кі́бців |
давальний | кі́бцеві, кі́бцю | кі́бцям |
знахідний | кі́бця | кі́бці, кі́бців |
орудний | кі́бцем | кі́бцями |
місцевий | на/у кі́бцеві, кі́бці, кі́бцю | на/у кі́бцях |
кличний | кі́бцю | кі́бці |