Кі́ввин – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | Кі́ввин | Кі́ввина | Кі́ввине | Кі́ввині |
родовий | Кі́ввиного | Кі́ввиної | Кі́ввиного | Кі́ввиних |
давальний | Кі́ввиному | Кі́ввиній | Кі́ввиному | Кі́ввиним |
знахідний | Кі́ввин, Кі́ввиного | Кі́ввину | Кі́ввине | Кі́ввині, Кі́ввиних |
орудний | Кі́ввиним | Кі́ввиною | Кі́ввиним | Кі́ввиними |
місцевий | на/у Кі́ввиному, Кі́ввинім | на/у Кі́ввиній | на/у Кі́ввиному, Кі́ввинім | на/у Кі́ввиних |