кілки́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | кілки́й | кілка́ | кілке́ | кілкі́ |
родовий | кілко́го | кілко́ї | кілко́го | кілки́х |
давальний | кілко́му | кілкі́й | кілко́му | кілки́м |
знахідний | кілки́й | кілку́ | кілке́ | кілкі́ |
орудний | кілки́м | кілко́ю | кілки́м | кілки́ми |
місцевий | на/у кілко́му, кілкі́м | на/у кілкі́й | на/у кілко́му, кілкі́м | на/у кілки́х |