кінети́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | кінети́чний | кінети́чна | кінети́чне | кінети́чні |
родовий | кінети́чного | кінети́чної | кінети́чного | кінети́чних |
давальний | кінети́чному | кінети́чній | кінети́чному | кінети́чним |
знахідний | кінети́чний | кінети́чну | кінети́чне | кінети́чні |
орудний | кінети́чним | кінети́чною | кінети́чним | кінети́чними |
місцевий | на/у кінети́чному, кінети́чнім | на/у кінети́чній | на/у кінети́чному, кінети́чнім | на/у кінети́чних |