кірказо́н – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | кірказо́н | кірказо́ни |
родовий | кірказо́на | кірказо́нів |
давальний | кірказо́нові, кірказо́ну | кірказо́нам |
знахідний | кірказо́на | кірказо́нів |
орудний | кірказо́ном | кірказо́нами |
місцевий | на/у кірказо́нові, кірказо́ні | на/у кірказо́нах |
кличний | кірказо́не | кірказо́ни |