| | |
| лабу́знитися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | лабу́знитися, лабу́знитись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | лабу́знімося, лабу́знімось, лабу́знімся |
| 2 особа | лабу́знися, лабу́знись | лабу́зніться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | лабу́знитимуся, лабу́знитимусь | лабу́знитимемося, лабу́знитимемось, лабу́знитимемся |
| 2 особа | лабу́знитимешся | лабу́знитиметеся, лабу́знитиметесь |
| 3 особа | лабу́знитиметься | лабу́знитимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | лабу́знюся, лабу́знюсь | лабу́знимося, лабу́знимось, лабу́знимся |
| 2 особа | лабу́знишся | лабу́знитеся, лабу́знитесь |
| 3 особа | лабу́зниться | лабу́зняться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| лабу́знячись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | лабу́знився, лабу́знивсь | лабу́знилися, лабу́знились |
| жін. р. | лабу́знилася, лабу́знилась |
| сер. р. | лабу́знилося, лабу́знилось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| лабу́знившись |
