| легіти́мний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | легіти́мний | легіти́мна | легіти́мне | легіти́мні |
| родовий | легіти́много | легіти́мної | легіти́много | легіти́мних |
| давальний | легіти́мному | легіти́мній | легіти́мному | легіти́мним |
| знахідний | легіти́мний, легіти́много | легіти́мну | легіти́мне | легіти́мні, легіти́мних |
| орудний | легіти́мним | легіти́мною | легіти́мним | легіти́мними |
| місцевий | на/у легіти́мному, легіти́мнім | на/у легіти́мній | на/у легіти́мному, легіти́мнім | на/у легіти́мних |