| леле́кати – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | леле́кати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | леле́каймо | |
| 2 особа | леле́кай | леле́кайте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | леле́каю | леле́каємо, леле́каєм |
| 2 особа | леле́каєш | леле́каєте |
| 3 особа | леле́кає | леле́кають |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | леле́кав | леле́кали |
| жін.р. | леле́кала | |
| сер.р. | леле́кало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| леле́каний | ||
| Безособова форма | ||
| леле́кано | ||
| Дієприслівник | ||
| леле́кавши | ||