| | |
| леті́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | леті́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | леті́мо, леті́м |
| 2 особа | лети́ | леті́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | леті́тиму | леті́тимемо, леті́тимем |
| 2 особа | леті́тимеш | леті́тимете |
| 3 особа | леті́тиме | леті́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | лечу́ | летимо́, лети́м |
| 2 особа | лети́ш | летите́ |
| 3 особа | лети́ть | летя́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| летячи́, летючи́* |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | леті́в | леті́ли |
| жін. р. | леті́ла |
| сер. р. | леті́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| леті́вши |
