| | |
| лицарюва́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | лицарюва́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | лицарю́ймо |
| 2 особа | лицарю́й | лицарю́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | лицарюва́тиму | лицарюва́тимемо, лицарюва́тимем |
| 2 особа | лицарюва́тимеш | лицарюва́тимете |
| 3 особа | лицарюва́тиме | лицарюва́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | лицарю́ю | лицарю́ємо, лицарю́єм |
| 2 особа | лицарю́єш | лицарю́єте |
| 3 особа | лицарю́є | лицарю́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| лицарю́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | лицарюва́в | лицарюва́ли |
| жін. р. | лицарюва́ла |
| сер. р. | лицарюва́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| лицарюва́вши |
