| ліквідува́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | ліквідува́тися, ліквідува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ліквіду́ймося, ліквіду́ймось | |
| 2 особа | ліквіду́йся, ліквіду́йсь | ліквіду́йтеся, ліквіду́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ліквідува́тимуся, ліквідува́тимусь | ліквідува́тимемося, ліквідува́тимемось, ліквідува́тимемся |
| 2 особа | ліквідува́тимешся | ліквідува́тиметеся, ліквідува́тиметесь |
| 3 особа | ліквідува́тиметься | ліквідува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ліквіду́юся, ліквіду́юсь | ліквіду́ємося, ліквіду́ємось, ліквіду́ємся |
| 2 особа | ліквіду́єшся | ліквіду́єтеся, ліквіду́єтесь |
| 3 особа | ліквіду́ється | ліквіду́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| ліквіду́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | ліквідува́вся, ліквідува́всь | ліквідува́лися, ліквідува́лись |
| жін. р. | ліквідува́лася, ліквідува́лась | |
| сер. р. | ліквідува́лося, ліквідува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| ліквідува́вшись | ||