| | |
| ліквідува́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ліквідува́тися, ліквідува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | ліквіду́ймося, ліквіду́ймось |
| 2 особа | ліквіду́йся, ліквіду́йсь | ліквіду́йтеся, ліквіду́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ліквідува́тимуся, ліквідува́тимусь | ліквідува́тимемося, ліквідува́тимемось, ліквідува́тимемся |
| 2 особа | ліквідува́тимешся | ліквідува́тиметеся, ліквідува́тиметесь |
| 3 особа | ліквідува́тиметься | ліквідува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ліквіду́юся, ліквіду́юсь | ліквіду́ємося, ліквіду́ємось, ліквіду́ємся |
| 2 особа | ліквіду́єшся | ліквіду́єтеся, ліквіду́єтесь |
| 3 особа | ліквіду́ється | ліквіду́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ліквіду́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ліквідува́вся, ліквідува́всь | ліквідува́лися, ліквідува́лись |
| жін. р. | ліквідува́лася, ліквідува́лась |
| сер. р. | ліквідува́лося, ліквідува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ліквідува́вшись |
