| | | | |
| магнітокроку́ючий – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | магнітокроку́ючий | магнітокроку́юча | магнітокроку́юче | магнітокроку́ючі |
| родовий | магнітокроку́ючого | магнітокроку́ючої | магнітокроку́ючого | магнітокроку́ючих |
| давальний | магнітокроку́ючому | магнітокроку́ючій | магнітокроку́ючому | магнітокроку́ючим |
| знахідний | магнітокроку́ючий | магнітокроку́ючу | магнітокроку́юче | магнітокроку́ючі |
| орудний | магнітокроку́ючим | магнітокроку́ючою | магнітокроку́ючим | магнітокроку́ючими |
| місцевий | на/у магнітокроку́ючому, магнітокроку́ючім | на/у магнітокроку́ючій | на/у магнітокроку́ючому, магнітокроку́ючім | на/у магнітокроку́ючих |
