| маніве́ць – іменник чоловічого роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | маніве́ць | манівці́ |
| родовий | манівця́ | манівці́в |
| давальний | манівцю́, манівце́ві | манівця́м |
| знахідний | маніве́ць | манівці́ |
| орудний | манівце́м | манівця́ми |
| місцевий | на/у манівці́, манівцю́ | на/у манівця́х |
| кличний | манівцю́* | манівці́* |