| | |
| матеріалізува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | матеріалізува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | матеріалізу́ймо |
| 2 особа | матеріалізу́й | матеріалізу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | матеріалізува́тиму | матеріалізува́тимемо, матеріалізува́тимем |
| 2 особа | матеріалізува́тимеш | матеріалізува́тимете |
| 3 особа | матеріалізува́тиме | матеріалізува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | матеріалізу́ю | матеріалізу́ємо, матеріалізу́єм |
| 2 особа | матеріалізу́єш | матеріалізу́єте |
| 3 особа | матеріалізу́є | матеріалізу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| матеріалізу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | матеріалізува́в | матеріалізува́ли |
| жін. р. | матеріалізува́ла |
| сер. р. | матеріалізува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| матеріалізо́ваний |
| Безособова форма |
| матеріалізо́вано |
| Дієприслівник |
| матеріалізува́вши |
