| мези́нець – іменник чоловічого роду | ||
| (мізинець) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | мези́нець | мези́нці |
| родовий | мези́нця | мези́нців |
| давальний | мези́нцю, мези́нцеві | мези́нцям |
| знахідний | мези́нець | мези́нці |
| орудний | мези́нцем | мези́нцями |
| місцевий | на/у мези́нці, мези́нцю | на/у мези́нцях |
| кличний | мези́нцю* | мези́нці* |
| [діал.] |