| металокрі́плення – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | металокрі́плення | металокрі́плення |
| родовий | металокрі́плення | металокрі́плень |
| давальний | металокрі́пленню | металокрі́пленням |
| знахідний | металокрі́плення | металокрі́плення |
| орудний | металокрі́пленням | металокрі́пленнями |
| місцевий | на/у металокрі́пленні, металокрі́пленню | на/у металокрі́пленнях |
| кличний | металокрі́плення* | металокрі́плення* |