| | |
| метафоризува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | метафоризува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | метафоризу́ймо |
| 2 особа | метафоризу́й | метафоризу́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | метафоризува́тиму | метафоризува́тимемо, метафоризува́тимем |
| 2 особа | метафоризува́тимеш | метафоризува́тимете |
| 3 особа | метафоризува́тиме | метафоризува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | метафоризу́ю | метафоризу́ємо, метафоризу́єм |
| 2 особа | метафоризу́єш | метафоризу́єте |
| 3 особа | метафоризу́є | метафоризу́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| метафоризу́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | метафоризува́в | метафоризува́ли |
| жін. р. | метафоризува́ла |
| сер. р. | метафоризува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| метафоризува́вши |
