| ме́тка – іменник жіночого роду | ||
| (нанизаний на нитку ряд чого-небудь; низка) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ме́тка | ме́тки |
| родовий | ме́тки | ме́ток |
| давальний | ме́тці | ме́ткам |
| знахідний | ме́тку | ме́тки |
| орудний | ме́ткою | ме́тками |
| місцевий | на/у ме́тці | на/у ме́тках |
| кличний | ме́тко* | ме́тки* |
| [розм.] |