| ме́четь – іменник жіночого роду | ||
| (піч) | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | ме́четь | ме́четі |
| родовий | ме́четі | ме́четей |
| давальний | ме́четі | ме́четям |
| знахідний | ме́четь | ме́четі |
| орудний | ме́четтю | ме́четями |
| місцевий | на/у ме́четі | на/у ме́четях |
| кличний | ме́чете* | ме́четі* |
| [діал.] |