| ми́тий – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | ми́тий | ми́та | ми́те | ми́ті |
| родовий | ми́того | ми́тої | ми́того | ми́тих |
| давальний | ми́тому | ми́тій | ми́тому | ми́тим |
| знахідний | ми́тий, ми́того | ми́ту | ми́те | ми́ті, ми́тих |
| орудний | ми́тим | ми́тою | ми́тим | ми́тими |
| місцевий | на/у ми́тому, ми́тім | на/у ми́тій | на/у ми́тому, ми́тім | на/у ми́тих |