| мно́гий – прикметник | ||||
| (численний) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | мно́гий | мно́га | мно́ге | мно́гі |
| родовий | мно́гого | мно́гої | мно́гого | мно́гих |
| давальний | мно́гому | мно́гій | мно́гому | мно́гим |
| знахідний | мно́гий, мно́гого | мно́гу | мно́ге | мно́гі, мно́гих |
| орудний | мно́гим | мно́гою | мно́гим | мно́гими |
| місцевий | на/у мно́гому, мно́гім | на/у мно́гій | на/у мно́гому, мно́гім | на/у мно́гих |
| [арх.] | ||||