| | |
| мну́тися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | мну́тися, мну́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | мні́мося, мні́мось, мні́мся |
| 2 особа | мни́ся, мнись | мні́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мну́тимуся, мну́тимусь | мну́тимемося, мну́тимемось, мну́тимемся |
| 2 особа | мну́тимешся | мну́тиметеся, мну́тиметесь |
| 3 особа | мну́тиметься | мну́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мну́ся, мнусь | мнемо́ся, мнемо́сь, мне́мся |
| 2 особа | мне́шся | мнете́ся, мнете́сь |
| 3 особа | мне́ться | мну́ться |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| мнучи́сь |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | мну́вся, мнувсь | мну́лися, мну́лись |
| жін. р. | мну́лася, мну́лась |
| сер. р. | мну́лося, мну́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| мну́вшись |
