| | |
| мори́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (виснажувати; обробляти деревину) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | мори́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | морі́мо, морі́м |
| 2 особа | мори́ | морі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мори́тиму | мори́тимемо, мори́тимем |
| 2 особа | мори́тимеш | мори́тимете |
| 3 особа | мори́тиме | мори́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | морю́ | мо́римо, мо́рим |
| 2 особа | мо́риш | мо́рите |
| 3 особа | мо́рить | мо́рять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| мо́рячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | мори́в | мори́ли |
| жін. р. | мори́ла |
| сер. р. | мори́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| мо́рений |
| Безособова форма |
| мо́рено |
| Дієприслівник |
| мори́вши |
