| | | | |
| морфологізо́ваний – прикметник | | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
| відмінок | однина | множина |
| чол. р. | жін. р. | сер. р. |
| називний | морфологізо́ваний | морфологізо́вана | морфологізо́ване | морфологізо́вані |
| родовий | морфологізо́ваного | морфологізо́ваної | морфологізо́ваного | морфологізо́ваних |
| давальний | морфологізо́ваному | морфологізо́ваній | морфологізо́ваному | морфологізо́ваним |
| знахідний | морфологізо́ваний | морфологізо́вану | морфологізо́ване | морфологізо́вані |
| орудний | морфологізо́ваним | морфологізо́ваною | морфологізо́ваним | морфологізо́ваними |
| місцевий | на/у морфологізо́ваному, морфологізо́ванім | на/у морфологізо́ваній | на/у морфологізо́ваному, морфологізо́ванім | на/у морфологізо́ваних |
