| мотиву́ючий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | мотиву́ючий | мотиву́юча | мотиву́юче | мотиву́ючі |
| родовий | мотиву́ючого | мотиву́ючої | мотиву́ючого | мотиву́ючих |
| давальний | мотиву́ючому | мотиву́ючій | мотиву́ючому | мотиву́ючим |
| знахідний | мотиву́ючий | мотиву́ючу | мотиву́юче | мотиву́ючі |
| орудний | мотиву́ючим | мотиву́ючою | мотиву́ючим | мотиву́ючими |
| місцевий | на/у мотиву́ючому, мотиву́ючім | на/у мотиву́ючій | на/у мотиву́ючому, мотиву́ючім | на/у мотиву́ючих |