| мочарува́тий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | мочарува́тий | мочарува́та | мочарува́те | мочарува́ті |
| родовий | мочарува́того | мочарува́тої | мочарува́того | мочарува́тих |
| давальний | мочарува́тому | мочарува́тій | мочарува́тому | мочарува́тим |
| знахідний | мочарува́тий | мочарува́ту | мочарува́те | мочарува́ті |
| орудний | мочарува́тим | мочарува́тою | мочарува́тим | мочарува́тими |
| місцевий | на/у мочарува́тому, мочарува́тім | на/у мочарува́тій | на/у мочарува́тому, мочарува́тім | на/у мочарува́тих |