| мо́щений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | мо́щений | мо́щена | мо́щене | мо́щені |
| родовий | мо́щеного | мо́щеної | мо́щеного | мо́щених |
| давальний | мо́щеному | мо́щеній | мо́щеному | мо́щеним |
| знахідний | мо́щений | мо́щену | мо́щене | мо́щені |
| орудний | мо́щеним | мо́щеною | мо́щеним | мо́щеними |
| місцевий | на/у мо́щеному, мо́щенім | на/у мо́щеній | на/у мо́щеному, мо́щенім | на/у мо́щених |