| мурча́ння – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | мурча́ння | мурча́ння |
| родовий | мурча́ння | мурча́нь |
| давальний | мурча́нню | мурча́нням |
| знахідний | мурча́ння | мурча́ння |
| орудний | мурча́нням | мурча́ннями |
| місцевий | на/у мурча́нні, мурча́нню | на/у мурча́ннях |
| кличний | мурча́ння* | мурча́ння* |