| | |
| мурча́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | мурча́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | мурчі́мо, мурчі́м |
| 2 особа | мурчи́ | мурчі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мурча́тиму | мурча́тимемо, мурча́тимем |
| 2 особа | мурча́тимеш | мурча́тимете |
| 3 особа | мурча́тиме | мурча́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | мурчу́ | мурчимо́, мурчи́м |
| 2 особа | мурчи́ш | мурчите́ |
| 3 особа | мурчи́ть | мурча́ть |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| мурчучи́ |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | мурча́в | мурча́ли |
| жін. р. | мурча́ла |
| сер. р. | мурча́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| мурча́вши |
