м’я́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | м’я́тний | м’я́тна | м’я́тне | м’я́тні |
родовий | м’я́тного | м’я́тної | м’я́тного | м’я́тних |
давальний | м’я́тному | м’я́тній | м’я́тному | м’я́тним |
знахідний | м’я́тний | м’я́тну | м’я́тне | м’я́тні |
орудний | м’я́тним | м’я́тною | м’я́тним | м’я́тними |
місцевий | на/у м’я́тному, м’я́тнім | на/у м’я́тній | на/у м’я́тному, м’я́тнім | на/у м’я́тних |