| місцезнахо́дження – іменник середнього роду | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | місцезнахо́дження | місцезнахо́дження |
| родовий | місцезнахо́дження | місцезнахо́джень |
| давальний | місцезнахо́дженню | місцезнахо́дженням |
| знахідний | місцезнахо́дження | місцезнахо́дження |
| орудний | місцезнахо́дженням | місцезнахо́дженнями |
| місцевий | на/у місцезнахо́дженні, місцезнахо́дженню | на/у місцезнахо́дженнях |
| кличний | місцезнахо́дження* | місцезнахо́дження* |