на́бріх – іменник чоловічого роду, істота | ||
відмінок | однина | множина |
називний | на́бріх | на́бріхи |
родовий | на́бріху | на́бріхів |
давальний | на́бріху, на́бріхові | на́бріхам |
знахідний | на́бріх | на́бріхи |
орудний | на́бріхом | на́бріхами |
місцевий | на/у на́бріху | на/у на́бріхах |
кличний | на́бріху* | на́бріхи* |