| нава́жливий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | нава́жливий | нава́жлива | нава́жливе | нава́жливі |
| родовий | нава́жливого | нава́жливої | нава́жливого | нава́жливих |
| давальний | нава́жливому | нава́жливій | нава́жливому | нава́жливим |
| знахідний | нава́жливий, нава́жливого | нава́жливу | нава́жливе | нава́жливі, нава́жливих |
| орудний | нава́жливим | нава́жливою | нава́жливим | нава́жливими |
| місцевий | на/у нава́жливому, нава́жливім | на/у нава́жливій | на/у нава́жливому, нава́жливім | на/у нава́жливих |
| [рідко] | ||||