| | |
| нава́лювати – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | нава́лювати |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | нава́люймо |
| 2 особа | нава́люй | нава́люйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | нава́люватиму | нава́люватимемо, нава́люватимем |
| 2 особа | нава́люватимеш | нава́люватимете |
| 3 особа | нава́люватиме | нава́люватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | нава́люю | нава́люємо, нава́люєм |
| 2 особа | нава́люєш | нава́люєте |
| 3 особа | нава́лює | нава́люють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| нава́люючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | нава́лював | нава́лювали |
| жін. р. | нава́лювала |
| сер. р. | нава́лювало |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| нава́лювавши |
