| наверну́ти1 – дієслово доконаного виду | ||
| (повернути) | ||
| Інфінітив | наверну́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | наверні́мо, наверні́м | |
| 2 особа | наверни́ | наверні́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | наверну́ | наве́рнемо, наве́рнем |
| 2 особа | наве́рнеш | наве́рнете |
| 3 особа | наве́рне | наве́рнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | наверну́в | наверну́ли |
| жін.р. | наверну́ла | |
| сер.р. | наверну́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| наверну́вши | ||