| | |
| нави́діти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| (помітити) | | |
| | |
| | |
| Інфінітив | нави́діти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | нави́дьмо |
| 2 особа | нави́дь | нави́дьте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | нави́дітиму | нави́дітимемо, нави́дітимем |
| 2 особа | нави́дітимеш | нави́дітимете |
| 3 особа | нави́дітиме | нави́дітимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | нави́джу | нави́димо, нави́дим |
| 2 особа | нави́диш | нави́дите |
| 3 особа | нави́дить | нави́дять |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| нави́дячи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | нави́дів | нави́діли |
| жін. р. | нави́діла |
| сер. р. | нави́діло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| нави́дівши |
