надвисо́тний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | надвисо́тний | надвисо́тна | надвисо́тне | надвисо́тні |
родовий | надвисо́тного | надвисо́тної | надвисо́тного | надвисо́тних |
давальний | надвисо́тному | надвисо́тній | надвисо́тному | надвисо́тним |
знахідний | надвисо́тний | надвисо́тну | надвисо́тне | надвисо́тні |
орудний | надвисо́тним | надвисо́тною | надвисо́тним | надвисо́тними |
місцевий | на/у надвисо́тному, надвисо́тнім | на/у надвисо́тній | на/у надвисо́тному, надвисо́тнім | на/у надвисо́тних |