нади́р – іменник чоловічого роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | нади́р | нади́ри |
родовий | нади́ра | нади́рів |
давальний | нади́ру, нади́рові | нади́рам |
знахідний | нади́р | нади́ри |
орудний | нади́ром | нади́рами |
місцевий | на/у нади́рі | на/у нади́рах |
кличний | нади́ре* | нади́ри* |